Протягом останніх двох-трьох десятиліть системи пневморозгруження отримали особливо широкий розвиток.
Спочатку пневмотранспорт використовувався виключно як засіб переміщення сипучих матеріалів. Потім його застосування розширилося, і він став поширеним у технологічних процесах на підприємствах харчової промисловості, млинах і підприємствах зернопереробки, у металургії, енергетиці, вугільній промисловості та будівництві. Особливий розвиток пневмотранспорт отримав після впровадження його у нафтопереробній та нафтохімічній промисловості для циркуляції каталізаторних і контактних мас. На окремих установках каталітичного крекінгу кількість каталізатора, який циркулює в системі через вертикальні підйомники, досягає 3600 т / год. Очевидно, що зношування каталізатора та знос пневмотранспортних труб збільшуються зі зростанням швидкості транспортуваних частинок, тому цілеспрямовано виконувати пневмотранспорт при низьких швидкостях твердої фази. Зменшення швидкості твердих частинок прямо пов’язане зі зниженням швидкості транспортування, що також є економічно вигідним. Однак зниження швидкості твердої фази при певному її розході через підйомник призводить до збільшення площі його поперечного перерізу. З цієї причини цілком доцільно збільшувати концентрацію транспортованого матеріалу в об’ємі пневмотранспортної труби, що призведе до зменшення поперечного перерізу транспортної труби.
Нижче описані основні види пневматичного транспорту та їх класифікація. Відзначимо, що існують системи з високою та низькою концентрацією твердої фази.
Розділення вертикального пневматичного транспорту на потоки з високою та низькою концентрацією в достатній мірі умовно і можливо, виходячи з наступних розміркових міркувань. Як буде показано нижче, концентрація твердої фази впливає на величину швидкості підняття. При об’ємній концентрації твердої фази 0,04–0,05 м3/м3 різниця між швидкістю підняття окремої частки і швидкістю підняття частки в умовах стиснення потоку, внаслідок збільшення концентрації твердої фази, стає досить помітною. З цієї причини транспорт матеріалу концентрацією нижче 0,04–0,05 м3/м3 можна розглядати як пневмотранспорт потоком низької концентрації. При цій концентрації швидкість підняття транспортованих частинок розраховується як швидкість підняття окремої частки в необмеженому просторі.
У більш концентрованих суспензіях (концентрація 0,15–0,20 м3/м3) вміст твердої фази в об’ємі наближається до його концентрації в псевдозрідженому шарі. Пневмотранспорт матеріалу концентрацією 0,15–0,2 м3/м3 і вище слід вважати транспортом з високою концентрацією твердої фази, а концентрацією вище 0,04–0,05 і нижче 0,15–0,20 м3/м3 – транспортом з середньою концентрацією твердої фази. Як зазначалося вище, пневмотранспорт з високою концентрацією твердої фази принципово більш переважний. Теоретичний аналіз показує, що найбільшою ефективністю з точки зору енергетики володіє або транспорт суцільним потоком, або транспорт з низькою концентрацією. Проте слід мати на увазі, що при використанні пневмотранспорту в технологічних установках необхідно, щоб ця система найкраще забезпечувала протікання виробничого процесу.
До цього часу мова йшла про вертикальний пневмотранспорт, який найчастіше застосовується в технологічних установках хімічної та нафтохімічної промисловості.
У техніці, окрім вертикального, застосовується також горизонтальний пневмотранспорт.
Процес пневмотранспорту може бути представлений на діаграмі залежності перепаду тиску від швидкості газового потоку.
На рисунку 1 зображена фазова діаграма для систем з підйомним потоком газу. Лінія ОАВБ характеризує тверду фазу, а OEG — газову. Лінійна шкала діаграми обмежена пунктирною лінією. В решті масштаб логарифмічний (починаючи від точок А та Е). Лінія ОАВ відповідає фільтрації газу через нерухомий шар, рух частинок відсутній. Точка В характеризує досягнення критичної швидкості псевдозрідження, лінія BD — відповідає псевдозрідженному шару. Точка D відповідає початку поршневого режиму, який настає при збільшенні швидкості газу в псевдозрідженному шарі і характеризується різкими коливаннями рівня та тиску.
З точки H настає режим псевдозрідження з виведенням частинок з шару. Точка F на лінії OEG характеризує швидкість газу, при якій з шару виводяться найважчі частки.
Криві KLM та NPR відповідають режимам пневмотранспорту з різною навантаженістю на площу поперечного перерізу труби. Точки К та N відповідають межовим концентраціям матеріалу при певних навантаженнях площі поперечного перерізу підйомника. При більш високій концентрації настає завал і транспорт припиняється. Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту Energomash – Cистему пневмотранспорту
